Держзамовлення на студентів зазнає змін

студентиКабінет Міністрів погодив і відправив у Верховну Раду розроблений Мінекономрозвитку проект закону № 10720 “Про формування та розміщення державного замовлення на підготовку фахівців”. Документ пропонує кардинально змінити схему фінансування бюджетних місць у навчальних закладах. Конкретна цифра держзамовлення для тієї чи іншої спеціальності буде з’являтися на підставі середньострокових прогнозів розвитку вітчизняного ринку праці. До їх складання пропонується залучити роботодавців, профспілки, місцеві органи влади і аналітиків Мінекономрозвитку.

Аргументи авторів законопроекту цілком логічні: вітчизняний ринок праці вже давно перенасичений “зайвими” економістами, юристами та перекладачами, на яких держава витрачається двічі, а то й тричі, спочатку навчаючи їх у вузі, а потім виплачуючи допомоги по безробіттю або перекваліфіковуючи. У той же час необхідних для стратегічно важливих галузей (металургії, машинобудування, сільського господарства та ін) фахівців не вистачає.

Чиновники впевнені, що таку ситуацію спровокував нинішній механізм формування держзамовлення. Зараз пропозиції про обсяги підготовки тих чи інших спеціалістів виходять не від майбутніх роботодавців, а від самих вузів. Зрозуміло, що вони керуються власними інтересами і попитом з боку абітурієнтів, а не реальними потребами ринку.

Якщо по якомусь із напрямків фінансування уріжуть, навчальному закладу доведеться скорочувати викладачів, шукати нове застосування навчальній базі та ін Мінекономрозвитку, яке потім коригує запити вузів, підходить до питання з позиції грошей і може скоротити цифри, якщо вони не вписуються в запланований на освіту бюджетний кошторис.

Нерідко “хімічити” з розподілом держзамовлення і Міносвіти: воно роздає квоти на бюджетні місця в ручному режимі, обділяючи неугодні інститути (варто згадати хоча б торішні скандали з Києво-Могилянською академією та Львівським національним університетом ім. Франка). Але при всіх перерахованих недоліках є вагомий фактор, що стримує жадібність чиновників.

Згідно з чинним законом про вищу освіту має дотримуватися наступна пропорція: у технікумах та коледжах за казенний рахунок повинно навчатися не менше 100, а в інститутах і університетах – 180 громадян на кожні 10 тис. населення. А частка бюджетних місць у вузах усіх рівнів акредитації повинна становити не менше 51%.

Щорічно після закінчення вступної кампанії дотримання цих норм перевіряється Рахунковою палатою. В останні роки вона не раз виявляла порушення (у минулому і позаминулому сезонах безкоштовно навчалося 38-49% всіх студентів замість 51%), але все ж хоч якісь гарантії безкоштовної освіти для громадян залишаються. У новому законопроекті таких взагалі немає.

Він не містить конкретних цифр, що дають хоча б приблизне уявлення про те, на яку ж кількість бюджетних місць можуть розраховувати абітурієнти. Більш того, в документі прямо говориться, що реальне фінансування буде залежати в першу чергу від наявності бюджетних коштів, тому від року до року воно може кардинально відрізнятися.

У навчальних закладах впевнені, що держава, готуючись до гірших часів, просто намагається зняти з себе почесний обов’язок вчити громадян за казенний рахунок. Тим більше що якщо схема розподілу держзамовлення залишиться колишньою, витрати на освіту, які вже зараз складають 20,4 тис. грн. на кожного студента в рік, найближчим часом будуть лише зростати (за рахунок інфляції та збільшення кількості випускників середніх шкіл). Університетське лобі намагається проштовхнути свій варіант розподілу бюджетних грошей.

Робоча група при профільному комітеті ВР, котра готує зміни до закону про вищу освіту (до неї входять кілька ректорів провідних вузів країни), пропонує керуватися принципом “гроші за студентами”. Згідно з ним на підставі балів незалежного тестування будуть формуватися рейтинги абітурієнтів, кращі з яких зможуть претендувати на державні гранти.

Перераховуватимуться гроші повинні в ті вузи, які оберуть самі вступники. “У цьому випадку посилиться конкуренція між навчальними закладами, і вони нарешті почнуть приділяти підвищену увагу якості підготовки”, – вважає президент Києво-Могилянської академії Сергій Квіт. Але так як лобісти про конкретні обсяги держзамовлення також не говорять, для майбутніх студентів це нічого не змінить. Швидше за все, вузи спробують перевести найбільш рейтингові спеціальності виключно на платну основу, а безкоштовно дозволять вчитися лише по непопулярним напрямками.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*