Що таке аспірантура?

аспірантура

Вступивши до аспірантури, молоді вчені (адже аспіранти є саме молодими вченими) стикаються з великою кількістю проблем. Ці проблеми пов’язані, насамперед, з тим, що аспіранти недостатньо добре уявляють собі, чим конкретно їм потрібно займатися в найближчі 3 роки. За своєю психології вони ще є студентами, звиклими до інститутської системи навчання з обов’язковим відвідуванням лекцій, практичними заняттями, системою заліків та іспитів.

Однак, – це самостійна форма отримання освіти, мета якої навчитися займатися науковою роботою. Аспірант повинен сам визначити науковий напрям, який його цікавить (або просто актуальний), вибрати тему дослідження, вивчити літературу, пов’язану з нею, організувати експеримент, отримати та обробити дані, порівняти свої результати з вже наявними в науці і зробити висновки. По суті, дисертація схожа на сумлінно виконану курсову або дипломну роботу, але повинна містити більше наукової новизни і практичної (і / або теоретичної) значущості.

Логічним завершенням навчання в аспірантурі є написання і захист кандидатської дисертації. Вважається, що аспірант успішно закінчив навчання, якщо він написав дисертацію і отримав на попередній захист позитивний висновок. Попередній захист – це свого роду офіційна репетиція захисту дисертації. Вона відбувається не на вченій раді, а на розширеному засіданні кафедри, на яке запрошуються представники інших кафедр і / або навчальних закладів.

Однією з причин невдалого закінчення аспірантури (до кінця третього року текст дисертації не написаний) є труднощі, про які аспірант часто не підозрює. Практика показує, що дисертація, завершення якої відкладено «на потім» – коли з’явиться час, кошти і т.д. – так і залишається незавершеною ніколи.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*